окошитися

док., отаборитися, стати наметом; П. оселитися, зн. окублитися; (на кому) позначитися, відбитися, впасти на; (на чому) скінчитися, припинитися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

окошитися — окоши́тися 1 дієслово доконаного виду отаборитися розм. окоши́тися 2 дієслово доконаного виду негативно вплинути; закінчитися розм. Орфографічний словник української мови
окошитися — I -шуся, -шишся, док., розм. Зробити зупинку, стати табором; отаборитися. || Постійно оселитися. II -иться, док., розм. 1》 на кому. Негативно позначитися на кому-небудь, вплинути на когось. 2》 на чому і без додатка. Скінчитися, припинитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
окошитися — ОКОШИ́ТИСЯ¹, шу́ся, ши́шся, док., розм. Зробити зупинку, стати табором; отаборитися. Полк окошився за густим верболозом (С. Добровольський); // Оселитися. Та й ми, каже, йшли [степом] та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити (Сл. Словник української мови у 20 томах
окошитися — ОКОШИ́ТИСЯ¹, шу́ся, ши́шся, док., розм. Зробити зупинку, стати табором; отаборитися. Прозвучав зазивний сигнал, і комонники з усіх кутків лугу групами й поодинці потюпали до старшин.., полк окошився за густим верболозом (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах
окошитися — Окоши́тися, -шуся, -шишся гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Словник української мови Грінченка