оп'яняти

див. П'ЯНИТИ; п-к –ЯЮЧИЙ, що п'янить, здатний оп'янити, п'янкий, хмільний, |за|паморочливий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оп'яняти — оп'яня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оп'яняти — -яю, -яєш і рідко оп'янювати, -юю, -юєш, недок., оп'янити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння. || Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння. 2》 перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оп'яняти — ОП'ЯНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОП'Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОП'ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого. 1. Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння; сп'яняти. Його й погане пиво оп'янило (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. оп'яняти — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. оп'яняти — Оп'яня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оп'яни́ти, -ню, -ниш, гл. Опьянять, опьянить. Його й погане пиво оп'янило. ЗОЮР. І. 205. Словник української мови Грінченка