переїздити

Переїжджати, їхати через; (куди) ПЕРЕБИРАТИСЯ, перевозитися; (повз що) проїздити, проїжджати, минати що; (колісьми) розчавлювати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переїздити — переї́здити дієслово доконаного виду багато поїздити розм. переїзди́ти дієслово недоконаного виду переїжджати Орфографічний словник української мови
  2. переїздити — I [пеиреийіздиетие] -йіжджу, -йіздиеш; нак. -йіз'д', -йіз'д'теи, док. (багато поїздити) II [пеиреийіздитие] -йіжджу, -йіздиш, -йіздиемо, -йіздиете; нак. -зди, -з'д'іт', недок. (переїжджати) Орфоепічний словник української мови
  3. переїздити — I переїзд`итидив. переїжджати. II пере`їздити-їжджу, -їздиш, док., розм. Поїздити всюди, багато або до всіх, багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переїздити — Переїзди́ти, -жджу́, -зди́ш, -здя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. переїздити — ПЕРЕЇЗДИ́ТИ див. переїжджа́ти. ПЕРЕЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., розм. Поїздити всюди, багато або до всіх, багатьох. Переїздячи багато міст і сіл, вертаючи в Угорщину, розложилися вони на кілька день з своїми шатрами саме тут... Словник української мови у 20 томах
  6. переїздити — переїзди́ти переїжджати (ст): Ринок в давні часи не визначався порядком, було на ньому сміття і болото, як у малім містечку. Коли цісар Йосиф II перший раз переїздив через Львів, його карета, запряжена в шість коней, застрягла в болоті на Ринку, і з трудом її звідтам дістали (Крип'якевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. переїздити — ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. Словник синонімів української мови
  8. переїздити — ПЕРЕЇ́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., розм. Поїздити всюди, багато або до всіх, багатьох. ПЕРЕЇЗДИ́ТИ див. переїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. переїздити — Переїзди́ти, -джу́, -ди́ш сов. в. переїхати, -їду, -деш, гл. 1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч. Ном. 2) Переѣзжать, переѣхать. Словник української мови Грінченка