поденний

(- платню) денний, щоденний; (наймит) ЯК ІМ. поденник.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поденний — поде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поденний — [поден:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. поденний — -а, -е. 1》 Якого провадять, здійснюють день у день, щодня; щоденний. Поденний розрахунок за роботу. || Яким оцінюють, оплачують кожен відпрацьований день. || у знач. ім. поденне, -ного, с. Плата за кожен відпрацьований день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поденний — Поде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поденний — ПОДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який провадять, здійснюють день у день, щодня; щоденний. Поденний розрахунок за роботу; // Яким оцінюють, оплачують кожен відпрацьований день. – Опріч поденної ціни, я тебе й награжу [нагороджу] за твою правду (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. поденний — ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТА розм., УТРИ́МАННЯ заст., ЖА́ЛУВАННЯ заст., МЗДА заст. Словник синонімів української мови
  7. поденний — ПОДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який провадять, здійснюють день у день, щодня; щоденний. Поденний розрахунок за роботу; // Яким оцінюють, оплачують кожен відпрацьований день. — Опріч поденної ціни, я тебе й награжу [нагороджу] за твою правду (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах