праотець

Значення в інших словниках

1. праотець — пра́оте́ць іменник чоловічого роду, істота рідко; уроч. Орфографічний словник української мови
2. праотець — праотця, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. || тільки мн. Предки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. праотець — ПРА́ОТЕ́ЦЬ, пра́отця́, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе .. У батька зостався на стіні тільки праотець Ноє з трьома бородатими синами (І. Словник української мови у 20 томах
4. Праотець — див. Бог Словник синонімів Вусика
5. праотець — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
6. праотець — ПРА́ОТЕ́ЦЬ, пра́отця́, ч., заст., уроч. Родоначальник, прабатько. Кращі картини з батькового флігеля дочки попереносили до себе.. У батька зостався на стіні тільки праотець Ноє з трьома бородатими синами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. праотець — Праотець, -тця м. Праотецъ. Гн. І. 10. паші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50. Словник української мови Грінченка