підштрикувати

Колоти, підколювати; (словом) дошкуляти, допікати, підкушувати підпускати шпильку; П. підцьковувати, ПІДБУРЮВАТИ; док. ПІДШТРИКНУТИ, відважити соли.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підштрикувати — підштри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
підштрикувати — див. колоти; насміхатися Словник синонімів Вусика
підштрикувати — -ую, -уєш, недок., перех., розм. 1》 Ранити, колоти чим-небудь гострим. 2》 перен. Дошкуляти якими-небудь ущипливими, в'їдливими зауваженнями, натяками. Підштрикувати словами. Великий тлумачний словник сучасної мови
підштрикувати — ПІДШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що, розм. 1. Ранити, колоти чим-небудь гострим. Четверо городовиків ввійшли просто в юрбу і, підштрикуючи піхвами шабель, підганяли неквапних (Ю. Смолич). 2. перен. Дошкуляти якими-небудь ущипливими, в'їдливими зауваженнями, натяками. Підштрикувати словами. Словник української мови у 20 томах
підштрикувати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
підштрикувати — ПІДШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., розм. 1. Ранити, колоти чим-небудь гострим. Четверо городовиків ввійшли просто в юрбу і, підштрикуючи піхвами шабель, підганяли неквапних (Смолич, Дитинство.., 1937, 162). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
підштрикувати — Підштрикувати, -кую, -єш сов. в. підштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Подкалывать, подколоть. 2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв. Словник української мови Грінченка