підіймати
ПІДНІМАТИ, (з землі) ПІДБИРАТИ, (з води) витягати, (вгору) підносити, підводити, зводити, (трохи) підтягати; (на борню) мобілізувати, мобілізовувати; (до небес) звеличувати, прославляти; (хвилю емоцій) збуджувати; (хату) ставити, споруджувати; (ціну) підвищувати; (регіт) зчиняти, здіймати; (куряву) збивати; (питання) порушувати; (пар) орати; (якір) виважувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підіймати — підійма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підіймати — див. піднімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підіймати — ПІДІЙМА́ТИ див. підніма́ти. Словник української мови у 20 томах
- підіймати — Піднімайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести. Жарт, коли свині залізли в болото. Приповідки або українсько-народня філософія
- підіймати — підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги кого, що. 1. Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти. Фразеологічний словник української мови
- підіймати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- підіймати — Підійма́ти, -ма́ю, -ма́єш; підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш, -ді́ймуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підіймати — ПІДІЙМА́ТИ див. підніма́ти. Словник української мови в 11 томах
- підіймати — Підійма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. підійняти, -дійму, -меш, гл. 1-3 = піднімати, підняти 1 — 3. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. АД. І. Підійняла китаєчку та й заголосила. Чуб. V. 375. 4) = піднімати, підняти... Словник української мови Грінченка