радо

пр., охоче, з охотою, ЗАЛЮБКИ; (зустрічати) привітно.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радо — ра́до прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. радо — див. охоче Словник синонімів Вусика
  3. радо — Присл. до радий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. радо — РА́ДО. Присл. до ра́дий. Радо і привітно зустріли школярі свого вчителя (С. Васильченко); Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів (П. Панч); Студент встав і промовив: – Що ж! Я радо прислужуся вам, чим треба (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  5. радо — ОХО́ЧЕ (з великим бажанням, готовністю, радістю), РА́ДО, ЗАЛЮБКИ́, ЗАОХО́ТКИ розм. Охоче посилаю вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (М. Коцюбинський); Хлопці радо йшли озброєні до лав (В. Словник синонімів української мови
  6. радо — Ра́до, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. радо — РА́ДО. Присл. до ра́дий. Радо і привітно зустріли школярі свого вчителя (Вас. І, 1959, 151); Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів (Панч, Синів.., 1959, 35); Студент встав і промовив: — Що ж! Я радо прислужуся вам, чим треба (Хотк., І, 1966, 37). Словник української мови в 11 томах
  8. радо — Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344. Словник української мови Грінченка