родовід

Значення в інших словниках

1. родовід — родові́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. родовід — див. родина Словник синонімів Вусика
3. родовід — [родов’ід] -воду, м. (на) -вод'і, мн. -водие, -вод'іў Орфоепічний словник української мови
4. родовід — -воду, ч. 1》 Походження, послідовність, історія поколінь певного роду. || Походження кого-небудь. 2》 Дані про походження якої-небудь рослини або тварини. || Походження якої-небудь рослини або тварини. 3》 перен. Історія створення, виникнення, появи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. родовід — РОДОВІ́Д, во́ду, ч. 1. Походження, послідовність, історія поколінь певного роду. Рід Скшетуських не міг похвалитися старовинним родоводом (Іван Ле); Майор запасу Дума говорить про дідів і прадідів, про родовід Рязанова (В. Словник української мови у 20 томах
6. родовід — ПОХО́ДЖЕННЯ (належність за народженням до певної національності, класу, місцевості тощо), РОДОВІ́Д, РІД, ПОРО́ДА, КРОВ (з означ. — належність за народженням до певної соціальної верстви); ГЕНЕАЛО́ГІЯ (історія роду). Словник синонімів української мови
7. родовід — Родові́д, -во́ду, в -во́ді; -во́ди, -во́дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. родовід — РОДОВІ́Д, во́ду, ч. 1. Походження, послідовність, історія поколінь певного роду. Рід Скшетуських не міг похвалитися старовинним родоводом (Ле, Наливайко, 1957, 252); Майор запасу Дума говорить про дідів і прадідів, про родовід Рязанова (Логв. Словник української мови в 11 томах
9. родовід — Родовід, -во́ду м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа. Єв. Мт. І. 1. Словник української мови Грінченка