розгардіяш

Значення в інших словниках

1. розгардіяш — розгардія́ш іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. розгардіяш — див. безладдя; сварка Словник синонімів Вусика
3. розгардіяш — -у, ч., розм. 1》 Відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь; безладдя. || Безладна метушня, гамір, гармидер. || Хаос, веремія, стовпотворіння, часто породжувані умовами воєнного часу. 2》 рідко. Соціальне заворушення, безпорядки. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розгардіяш — РОЗГАРДІЯ́Ш, у, ч., розм. 1. Відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь, десь; безладдя. Біля припічка стоїть у розпачі жінка. Розгардіяш у хаті – вчора ж мазала, та не кінчила (А. Головко); // Безладна метушня, гамір, гармидер. Словник української мови у 20 томах
5. розгардіяш — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови
6. розгардіяш — Розгардія́ш, -шу́, -ше́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розгардіяш — РОЗГАРДІЯ́Ш, у, ч., розм. 1. Відсутність або порушення належного, звичного порядку в чому-небудь; безладдя. Біля припічка стоїть у розпачі жінка. Словник української мови в 11 томах
8. розгардіяш — Розгардіяш, -шу м. Безпорядокъ, неурядица, сумбуръ, сумятица. Тут чистий був розгардіяш: лежи, спи, їж, пий, веселися, мовчи, кричи, співай, крутися. Котл. Ен. Ти ж отаман наш, не добаєш про нас, та вже ж наше товариство як розгардіяш. н. п. Словник української мови Грінченка