роздягати

(догола) розбирати; (одяг) скидати, знімати; (облудну суть) викривати, п! РОЗВІНЧУВАТИ; ЖМ. грабувати <�роздягаючи>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздягати — роздяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздягати — -аю, -аєш, недок., роздягти і роздягнути, -дягну, -дягнеш; мин. ч. роздяг, -ла, -ло і роздягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1》 Знімати, скидати з кого-небудь одяг. || безос. || Знімати, скидати одяг із себе; роздягатися. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздягати — РОЗДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДЯГТИ́, РОЗДЯГНУ́ТИ, дягну́, дя́гнеш; мин. ч. роздя́г, ла́, ло́ і роздягну́в, ну́ла, ло; док., кого. 1. Знімати, скидати з кого-небудь одяг. – Куди ти? – хрестить і перейма [Чіпку] .. Мотря. Словник української мови у 20 томах
  4. роздягати — Роздяга́ти, -га́ю, -га́єш; роздягти́ і роздягну́ти, -дягну́, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. роздягати — РОЗДЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДЯГТИ́ і РОЗДЯГНУ́ТИ, дягну́, дя́гнеш; мин. ч. роздя́г, ла́, ло́ і роздягну́в, ну́ла, ло; док., перех. 1. Знімати, скидати з кого-небудь одяг. — Куди ти? — хрестить і перейма [Чіпку].. Мотря. Словник української мови в 11 томах