1. Словник синонімів Караванського

розкотистий

(віз) швидкохідний; (рельєф) спадистий, похилий, положистий; (грім) гучний, лункий, з розкотами; (спів) розгонистий, розлогий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкотистий — розко́тистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розкотистий — -а, -е. 1》 Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.). 2》 З розлогою, широкою, рівною поверхнею. 3》 заст. Легкий на ходу (про бричку, віз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкотистий — Розгонистий, розлогий, розложистий Словник чужослів Павло Штепа
  4. розкотистий — РОЗКО́ТИСТИЙ, а, е. 1. Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.). Налетів вітер, закрутило, завихоріло в горах. Гримнуло розкотистим громом (І. Цюпа); Розлігся тяжкий розкотистий вибух (С. Голованівський); Чути ще в сінях його розкотистий бас (О. Словник української мови у 20 томах
  5. розкотистий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. розкотистий — Розко́тистий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розкотистий — РОЗКО́ТИСТИЙ, а, е. 1. Гучний і переривчастий, з розкотами (у 2 знач.). Налетів вітер, закрутило, завихоріло в горах. Гримнуло розкотистим громом (Цюпа, Краяни, 1971, 161); Розлігся тяжкий розкотистий вибух (Голов., Тополя.. Словник української мови в 11 томах