складник

кн. ІНҐРЕДІЄНТ; (рідини) фракція, (цілого) клітина.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складник — СКЛА́ДНИ́К, скла́дника́, ч. Складова частина чого-небудь. Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (Фр. Словник української мови в 11 томах
  2. складник — СКЛА́ДНИ́К (складова частина чого-небудь), КОМПОНЕ́НТ, ІНГРЕДІЄ́НТ книжн. З білих пісків з'їхали вони на тверду дорогу. Тут складники землі змінилися (Лесь Мартович); Сюжет, як один з художніх компонентів твору... Словник синонімів української мови
  3. складник — скла́дни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. складник — складника, ч. Складова частина чого-небудь, компонент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. складник — СКЛА́ДНИ́К, скла́дника́, ч. Складова частина чого-небудь. Биття вважалося тоді в Дрогобичі неминучим складником педагогії, а особливо елементарної (І. Франко); З розвитком науки на порядок денний стала проблема вивчення будови складників матерії – молекул, атомів, ядер (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. складник — Складник (36) (składnik) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  7. складник — див. частина Словник синонімів Вусика