спарювати

Спаровувати, добирати пару, парувати; (молодих) одружувати, ф. обкручувати; (тварин) спускати, злучати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спарювати — спа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спарювати — -юю, -юєш, недок., спарити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що спаровувати 1), 3). || Об'єднувати в одне ціле дві однакові частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спарювати — СПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПА́РИТИ, рю, риш, док., кого, що. Те саме, що спаро́вувати 1, 3; // Об'єднувати в одне ціле дві однакові частини. Найбільш раціонально спарювати в одноповерховому будинку двокімнатні квартири з одним або двома входами (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. спарювати — СПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що спаро́вувати 1, 3; // Об’єднувати в одне ціле дві однакові частини. Найбільш раціонально спарювати в одноповерховому будинку двокімнатні квартири з одним або двома входами (Жилий буд. колгоспника, 1956, 33). Словник української мови в 11 томах