сповіщати

(кого) повідомляти, інформувати, доводити до відома, давати знати кому; (з нст. що) доповідати; (кого слід) доносити кому; (- щось) давати сигнал.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповіщати — сповіща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сповіщати — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
  3. сповіщати — -аю, -аєш, недок., сповістити, -іщу, -істиш, док., перех. і неперех. 1》 кого, що, рідко кому, чому, про кого – що, що, також зі спол. що, коли.Давати знати комусь, повідомляти когось про кого-, що-небудь. || кого. Повідомляти заздалегідь, попереджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сповіщати — СПОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., кого, що і без прям. дод. 1. кого, що, рідко кому, чому, про кого – що, що, також із спол. що, коли. Давати знати комусь, повідомляти когось про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. сповіщати — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
  6. сповіщати — СПОВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех. і неперех. 1. кого, що, рідко кому, чому, про кого — що, що, також із спол. що, коли. Давати знати комусь, повідомляти когось про кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах