тривний

Значення в інших словниках

1. тривний — три́вни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. тривний — ТРИ́ВНИ́Й, три́вна́, три́вне́. Який добре втамовує голод; поживний, ситний. – Ну, це страва хоч і тривна, але така, що я її не сплоха перетравив би: трохи важка (І. Словник української мови у 20 томах
3. тривний — тривна, тривне. 1》 Який добре втамовує голод; поживний, ситний. 2》 діал. Зручний, придатний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тривний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
5. тривний — Тривни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тривний — ТРИ́ВНИ́Й, три́вна́, три́вне́. Який добре втамовує голод; поживний, ситний. — Ну, це страва хоч і тривна, але така, що я її не сплоха перетравив би: трохи важка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. тривний — Тривний, -а, -е 1) Питательный, сытный. Тривна каша. Кременч. у. 2) Удобоваримый. 3) Удобный, пригодный. Це дерево тривне на плуг. Борз. у. Словник української мови Грінченка