тупіти

Значення в інших словниках

1. тупіти — тупі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. тупіти — (голову) хнюпити, зіхнюпувати, зіхнюпити, позіхнюпувати, охнюпувати, охнюпити, похнюпувати, похнюпити, (ніж) тупішати, потупішувати, потужішати, ступішувати, ступішати, поступішувати, (розум) туманіти, затуманювати, затуманіти, позатуманювати... Словник чужослів Павло Штепа
3. тупіти — ТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На Далекому Сході росте береза Шмідта .. Березу не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після 2–3 ударів (з газ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
4. тупіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. 2》 перен. Переходити в стан отупіння, ставати некмітливим, мало сприйнятливим. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тупіти — ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти. Словник синонімів української мови
6. тупіти — ТУПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На радянському Далекому Сході росте береза Шмідта.. Березу не бере навіть куля, а най-гостріша сокира тупіє після 2-3 ударів (Веч. Київ, 19.II 1969, 4). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
7. тупіти — Тупіти, -пію, -єш гл. Тупѣть, дѣлаться тупымъ. Шейк. Словник української мови Грінченка