удавити

Значення в інших словниках

1. удавити — удави́ти 1 дієслово доконаного виду задушити удави́ти 2 дієслово доконаного виду втиснути що-небудь у щось Орфографічний словник української мови
2. удавити — УДАВИ́ТИ¹ (ВДАВИ́ТИ), удавлю́, уда́виш; мн. уда́влять; док., кого, що. Умертвити, стискаючи горло; задушити. Не вмер Данило – болячка вдавила (Номис); [Грива:] І тепер ще така кипить у грудях злість, коли згадаю Саву, що сам себе, здається б, удавив (І. Словник української мови у 20 томах
3. удавити — I (вдавити), удавлю, удавиш; мн. удавлять; док., перех. Умертвити, стискаючи горло; задушити. || перен. Припинити вияв чого-небудь. II див. вдавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. удавити — сльо́зи да́влять (ду́шать) / удави́ли кого. Хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. Стара не змогла довго сидіти у їх (Йосипа і Параски) — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний); Враз Харитя почула... Фразеологічний словник української мови
5. удавити — УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДАВИ́ТИ) (душачи); УТОПИ́ТИ (ВТОПИ́ТИ), ПОТОПИ́ТИ (кидаючи в воду, заливаючи водою)... Словник синонімів української мови
6. удавити — УДАВИ́ТИ¹ (ВДАВИ́ТИ), удавлю́, уда́виш; мн. уда́влять; док., перех. Умертвити, стискаючи горло; задушити. Не вмер Данило — болячка вдавила (Номис, 1864, № 8043); [Грива:] І тепер ще така кипить у грудях злість, коли згадаю Саву, що сам себе... Словник української мови в 11 томах
7. удавити — Удавити, -влю, -виш гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш. Шевч. 95. Словник української мови Грінченка