уростати

(в землю) (- хату) осідати; (чим) обростати, поростати; (з чого) виростати; П. закорінюватися, загніжджуватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уростати — уроста́ти 1 дієслово недоконаного виду заростати уроста́ти 2 дієслово недоконаного виду рости вглиб чого-небудь; органічно входити в кого, що-небудь; заглиблюватися в землю, у сніг; осідати Орфографічний словник української мови
  2. уростати — УРОСТА́ТИ¹ (ВРОСТА́ТИ), а́є, недок., УРОСТИ́ (ВРОСТИ́), те́, док., діал. 1. чим. Заростати. Стала стежка травкою вростати, Я не стала милого стрівати (Я. Щоголів); Гори вже ті травою зеленіють, уросли садками густими (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. уростати — I (вростати), -ає, недок., урости (врости), -те, док., діал. 1》 чим.Заростати. 2》 З'являтися, виростати. II див. вростати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уростати — ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. уростати — УРОСТА́ТИ¹ (ВРОСТА́ТИ), а́є, недок., УРОСТИ́ (ВРОСТИ́), те́, док., діал. 1. чим. Заростати. Стала стежка травкою вростати, Я не стала милого стрівати (Щог., Поезії, 1958, 122); Гори вже ті травою зеленіють, уросли садками густими (Вовчок, І, 1955, 180). Словник української мови в 11 томах