урізувати

ВІДРІЗУВАТИ, РІЗАТИ; (плату) ЗРІЗУВАТИ; (штати) Б. СКОРОЧУВАТИ; дк. УРІЗАТИ, (кулаком) ВДАРИТИ; (гопака) УШКВАРИТИ; п.ф.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урізувати — урі́зувати 1 дієслово недоконаного виду відокремлювати частину від цілого урі́зувати 2 дієслово недоконаного виду уставляти в отвір Орфографічний словник української мови
  2. урізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. урізувати — УРІ́ЗУВАТИ¹ (ВРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), і́жу, і́жеш; наказ. сп. урі́ж; док. 1. що. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє (Номис); – Домко, вріж нам сала! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. урізувати — I (врізувати), -ую, -уєш, недок., урізати (врізати), -іжу, -іжеш; наказ. сп. уріж; док. 1》 перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || Відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що-небудь. 2》 тільки док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. урізувати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
  6. урізувати — УРІ́ЗУВАТИ¹ (ВРІ́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), і́жу, і́жеш; наказ. сп. урі́ж; док. 1. перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє (Номис, 1864, № 13777); — Домко, вріж нам сала!... Словник української мови в 11 томах