утілювати
Втіляти, убирати <�обертати> в кров і плоть, надавати плоті й крови; (в життя) реалізувати, здійснювати; (в собі) УОСОБЛЮВАТИ собою; док. ВТІЛИТИ, (в життя) ІД. покликати до життя.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утілювати — уті́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- утілювати — УТІ́ЛЮВАТИ див. вті́лювати. Словник української мови у 20 томах
- утілювати — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл. Словник синонімів української мови