уїдливий

(хто) НЕВІДЧЕПНИЙ, причепливий, УЛАЗЛИВИЙ, налазливий; (комар) ДОШКУЛЬНИЙ; (докір) ущипливий; (дим) їдкий, ядучий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уїдливий — уї́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уїдливий — I дошкульний, їдкий, ущипливий II див. докучливий; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. уїдливий — УЇ́ДЛИВИЙ див. в'ї́дливий. Словник української мови у 20 томах
  4. уїдливий — В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. уїдливий — Уї́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. уїдливий — Уїдливий, -а, -е Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у. Словник української мови Грінченка