фантом

Привид, ПРИМАРА, ілюзія.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фантом — Фанто́м: — привид [5;7] — привід, примара, ілюзія [35] Словник з творів Івана Франка
  2. фантом — фанто́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. фантом — 1. р. -у. Щось нереальне, що існує лише в уяві; ілюзія; привид. Понад голови люду того Йдуть всесвітні бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми понурі (М.Вороний); Туга за фантомом щастя – се щастя. Досягнення приносять розчарування (У. Літературне слововживання
  4. фантом — Мана, омана, мара, примара, обмара, злуда, юга, потороча, див. галюцінація, міраж, видіння, привід Словник чужослів Павло Штепа
  5. фантом — ФАНТО́М, ч. 1. род. у, книжн. Привид, примара, ілюзія. Пішла [Маня] спішним кроком за братом.., оглянувшися ще раз за мною, мов у бажанні переконатись, чи бачила вона справді колишнього адоратора [поклонника] свого, чи з'явився, може... Словник української мови у 20 томах
  6. фантом — -а, ч. 1》 книжн. Привид, примара, ілюзія. || Що-небудь нереальне, що існує лише в уяві. 2》 спец. Модель людського або тваринного тіла (чи його частини) натурального розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фантом — фанто́м (франц. fantome, від грец. φάντασμα – привид, примара) 1. Примара, привид, ілюзія. 2. Модель людського тіла або його частини натурального розміру, що служить наочним посібником у медичних закладах. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. фантом — МОДЕ́ЛЬ (зразок якогось нового виробу, взірцевий примірник чогось; предмет, відтворений у зменшеному, іноді збільшеному або натуральному вигляді); МАКЕ́Т (зразок чогось, відтворений перев. Словник синонімів української мови
  9. фантом — Фа́нто́м, -ми; -то́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. фантом — ФАНТО́М, ч. 1. род. у, книжн. Привид, примара, ілюзія. Пішла [Маня] спішним кроком за братом.., оглянувшися ще раз за мною, мов у бажанні переконатись, чи бачила вона справді колишнього адоратора [поклонника] свого, чи з’явився, може... Словник української мови в 11 томах