флегматик

Незворушно-спокійна особа, у. недвига серцем, р. флегма.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флегматик — флегма́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. флегматик — [флеигматиек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іy Орфоепічний словник української мови
  3. флегматик — Тюхтій, тютя, вайло, мамуло, бамбула, телепень, розтелепа, кваша, лемішка, макуха, маруда, незграба Словник чужослів Павло Штепа
  4. флегматик — ФЛЕГМА́ТИК, а, ч. 1. Один із чотирьох типів темпераменту, для якого характерні врівноваженість, розсудливість, цілеспрямованість, стриманість у вияві почуттів людини (поряд із меланхоліком, сангвініком, холериком). Словник української мови у 20 томах
  5. флегматик — -а, ч. 1》 Людина з флегматичним темпераментом. 2》 Незворушно-спокійна, майже байдужа, холоднокровна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. флегматик — флегма́тик (лат. phlegmaticus, від грец. φλεγματικός – запальний) людина з сильним, врівноваженим, але інертним типом вищої нервової діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. флегматик — Флегма́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. флегматик — ФЛЕГМА́ТИК, а, ч. 1. Людина з флегматичним темпераментом. Це була типова блондинка з ямочками на щічках і ліктях, повнотіла, лінива в рухах, яку психологи відносять до типу флегматиків (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах