функціонувати

(нормально) діяти, працювати, робити; (як що) виконувати функцію чого; п-к -УЮЧИЙ, що функціонує, здатний <�покликаний> функціонувати, функціонер, п-к робочий, функціональний, о. тепер у дії, п! ДІЮЧИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

функціонувати — функціонува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
функціонувати — Діяти, подіяти, працювати, випрацьовувати, випрацювати, опрацьовувати, опрацювати, попрацьовувати, попрацювати, розпрацьовувати, розпрацювати, опрацьовувати, спрацювати, чинити, зічиняти, зічинити, спричиняти, спричинити Словник чужослів Павло Штепа
функціонувати — ФУНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати певні функції; бути в дії, діяти, працювати. На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
функціонувати — -ую, -уєш, недок. Виконувати свої функції; бути в дії, діяти, працювати. || у сполуч. зі сл. як та деякими іменниками. Виконувати функцію, відігравати роль того, що названо відповідним іменником. Великий тлумачний словник сучасної мови
функціонувати — ДІ́ЯТИ (про машини, механізми, частини живих організмів тощо — бути в дії, виконувати свої функції), ПРАЦЮВА́ТИ, ФУНКЦІОНУВА́ТИ перев. спец., РОБИ́ТИ розм.; ІТИ́ (ЙТИ), ХОДИ́ТИ розм. (про годинниковий механізм). Словник синонімів української мови
функціонувати — Функціонува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
функціонувати — ФУНКЦІОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виконувати свої функції; бути в дії, діяти, працювати. На багатьох заводах нині функціонують електричні транспортери рідких металів (Наука.. Словник української мови в 11 томах