футляр

(скрипки) коробка, скринька, (шаблі) піхви; (мотора) Т. кожух.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. футляр — футля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. футляр — [фут'л’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. футляр — Шабатурка, покривець, сагайдак, див. футерал, чохол Словник чужослів Павло Штепа
  4. футляр — ФУТЛЯ́Р, а, ч. 1. Коробка, скринька або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо; пудло. Кукса розстебнув шинель й вийняв фотоапарат, що висів через плече в новому шкіряному футлярі (В. Словник української мови у 20 томах
  5. футляр — -а, ч. 1》 Коробка, ящик або чохол, куди кладуть якусь річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо. 2》 тех. Оболонка, накриття і т. ін. для ізоляції або запобігання пошкодженню споруд, механізмів чи їхніх частин; кожух. Пічний футляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. футляр — ФУТЛЯ́Р, ПУ́ДЛО діал. Він зняв сап'яновий футляр, розкрив його і обережно й любовно вийняв із нього скрипку (Ю. Смолич); Не мав, неборак, пудла, то возив її (скрипку) в хустині (А. Свидницький). Словник синонімів української мови
  7. футляр — Футля́р, -ля́ра, -рові; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. футляр — ФУТЛЯ́Р, а, ч. 1. Коробка, ящик або чохол, куди кладуть певну річ для зберігання, захисту її від пошкодження, запилення тощо. Кукса розстебнув шинель й вийняв фотоапарат, що висів через плече в новому шкіряному футлярі (Кучер, Трудна любов, 1960, 373)... Словник української мови в 11 томах