фізіономія

Значення в інших словниках

1. фізіономія — фізіоно́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. фізіономія — див. лице Словник синонімів Вусика
3. фізіономія — [ф'із'іоном'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. фізіономія — Вид, обличчя, див. лице, лік Словник чужослів Павло Штепа
5. фізіономія — ФІЗІОНО́МІЯ, ї, ж. 1. Риси й вираз обли́ччя 1. Перед очима в Балабухи стояли, як намальовані, дві свіжі фізіономії.., обидві веселі, рум'яні (І. Словник української мови у 20 томах
6. фізіономія — -ї, ж. 1》 Те саме, що обличчя 1). || з означ. Вираз обличчя, гримаса. 2》 розм. Про яку-небудь людину, постать. || Особа, особистість. 3》 перен. Індивідуальний образ, характерні риси кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фізіономія — фізіоно́мія (франц. physionomie, від грец. φυσιογνωμονία – визначення внутрішніх властивостей за зовнішніми ознаками) 1. Риси й вираз обличчя. 2. Переносно – характер, відмітні риси чогось або когось. Словник іншомовних слів Мельничука
8. фізіономія — верну́ти (відверта́ти) ніс (но́са, фізіоно́мію, зневажл. ри́ло, пи́ку). 1. від кого—чого. Триматися на відстані, відвертатися від когось, чогось з певних причин. Рук не можу одмити з гною. Сяду з челяддю обідати, кожне од мене ніс верне — смердить (М. Фразеологічний словник української мови
9. фізіономія — ОБЛИ́ЧЧЯ (передня частина голови людини), ЛИЦЕ́, ВИД, О́БРАЗ розм., ФІЗІОНО́МІЯ розм., ФІ́ЗІЯ розм., ЛИК поет., заст., ПАРСУ́НА заст., МО́РДА вульг., РИ́ЛО вульг., ПИ́КА вульг., ПИ́СОК вульг., БУ́ДКА вульг., МАРМИ́ЗА вульг., МАРМУ́ЗА вульг., ТВАР ч. і... Словник синонімів української мови
10. фізіономія — Фізіоно́мія, -мії, -мією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. фізіономія — ФІЗІОНО́МІЯ, ї, ж. 1. Те саме, що обли́ччя 1. Перед очима в Балабухи стояли, як намальовані, дві свіжі фізіономії.., обидві веселі, рум’яні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах