цимбалист

Значення в інших словниках

1. цимбалист — цимбали́ст іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. цимбалист — ЦИМБАЛИ́СТ, а, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибива своє (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
3. цимбалист — -а, ч., розм. Те саме, що цимбаліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цимбалист — ЦИМБАЛІ́СТ (ЦИМБАЛИ́СТ), ЦИМБАЛИ́СТА розм., ЦИМБАЛИ́СТИЙ розм. Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л. Словник синонімів української мови
5. цимбалист — Цимбали́ст, -та, -тові і цимбали́ста, -ти, -ті; -ли́сти, -ли́стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. цимбалист — ЦИМБАЛИ́СТ, а, ч., розм. Те саме, що цимбалі́ст. Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибива своє (Кв.-Осн., II, 1956, 392). Словник української мови в 11 томах