шаржа

(олівцем) карикатура; (у грі артиста) шаржування; п! ЖАРТ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаржа — Ша́ржа: — військовий чин (взагалі) [VI,VII] — військовий чин [19] ша́ржі: — вищі звання в австрійському війську [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. шаржа — Ша́ржа, збірн. Офіцери. Найбільше терпів від грубості нижчої шаржі! (Коб., Земля, 318); Прийшов капітан, побачив се й укарав за се шаржу. Капрал пімстився, але на всіх пімстився за се (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  3. шаржа — Карикатура Словник чужослів Павло Штепа
  4. шаржа — ША́РЖА, і, ж., діал. 1. Військовий чин в австрійській армії. 2. збірн. Старши́на. Словник української мови у 20 томах
  5. шаржа — ша́ржа 1 іменник чоловічого роду, істота чин в австрійській армії діал., іст. ша́ржа 2 іменник жіночого роду старшина збірн. Орфографічний словник української мови
  6. шаржа — ша́ржа військ. офіцерське звання, чин (ст): Був я довгий час на фронті, і мене зробили четарем. Маю гарні відзначення. Маю скінчену четверту клясу. Вони знають, кого роблять шаржою (Боберський); От тоді залунав гострий свист і на народ ринула з бічних вулиць шаржа кінної поліції (Береза) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. шаржа — -і, ж., діал. 1》 Військовий чин в австрійській армії. 2》 збірн. Старшина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шаржа — Ша́ржа, -жі, -жі, -жею; ша́ржі, ша́ржів (ж. р.) (фр. la charge) і (під рос. впливом) шарж, -жу, -жеві (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шаржа — ША́РЖА, і, ж., діал. 1. Військовий чин в австрійській армії. 2. збірн. Старши́на. Словник української мови в 11 томах