1. Словник синонімів Караванського

щепити

див. ПРИЩЕПЛЮВАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щепити — [шчеипитие] -пл'у, шчепиеш, шчепл'ат'; нак. -пи, -п'іт' Орфоепічний словник української мови
  2. щепити — ЩЕПИ́ТИ, плю́, пиш; мн. ще́плять; недок., що. 1. Те саме, що прище́плювати 1, 2. Ніхто не згадав про Оксану, як щепили віспу, і дівка на ввесь вік зісталася рябою (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. щепити — щепи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. щепити — Прищеплювати, засновувати, поширювати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. щепити — -плю, -пиш; мн. щеплять; недок., перех. 1》 Те саме, що прищеплювати 1), 2). 2》 перен., рідко. Те саме, що прищеплювати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щепити — ПРИЖИВЛЯ́ТИ (ПРИЖИ́ВЛЮВАТИ) (приєднувати до тканини живого організму іншу тканину з метою прирощення), ПІДСА́ДЖУВАТИ мед.; ЩЕПИ́ТИ, ПРИЩЕ́ПЛЮВАТИ (ПРИЩЕПЛЯ́ТИ рідше), ОЧКУВА́ТИ спец. (пагін або бруньку однієї рослини на іншу). — Док. Словник синонімів української мови
  7. щепити — Щепи́ти, щеплю́, ще́пиш, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. щепити — ЩЕПИ́ТИ, плю́, пиш; мн. ще́плять; недок., перех. 1. Те саме, що прище́плювати 1, 2. Ніхто не згадав про Оксану, як щепили віспу, і дівка на ввесь вік зісталася рябою (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  9. щепити — Щепити, -плю, -пиш гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495. Словник української мови Грінченка