інквізиція

ІСТ. святий суд; П. катування, тортури; У ФР. гоніння, переслідування, обр. полювання на відьом.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

інквізиція — рос. инквизиция (латин. inquisitio — розшук, розслідування) — 1-У католицькій церкві — особливий церковний суд у справах про єретиків, що існував у ХIII-ХІХ ст. І. вела боротьбу проти будь-яких проявів вільнодумства, опозиції. Eкономічна енциклопедія
інквізиція — інквізи́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
інквізиція — Слідство Словник застарілих та маловживаних слів
інквізиція — -ї, ж. 1》 іст. Підпорядкована папі римському судово-карна установа католицької церкви, створена (в 13 ст.) для боротьби з єретиками; діяла дуже жорстокими методами. 2》 перен. Жорстоке знущання; катування. Великий тлумачний словник сучасної мови
інквізиція — інквізи́ція (лат. inquisitio – розшук, розслідування, від inquiro – розшукую) 1. В католицькій церкві особливий церковний суд для боротьби з єресями, що існував у 13 – 19 ст. Інквізиційний суд був таємним, без участі сторін. Судді І. підлягали лише папі. Словник іншомовних слів Мельничука
інквізиція — Інституція Католицької Церкви, створена у XII ст. для охорони релігійної ортодоксії, якій загрожували єресі; діяла в більшості європ. країн (особливо нещадно в Іспанії); співпрацювала зі світськими судами (світська рука), яким передавала єретиків для виконання вироку; ліквідована в середині XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
інквізиція — Інквізи́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
інквізиція — ІНКВІЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. іст. Підпорядкована папі судово-карна установа католицької церкви, створена (в XIII ст.) для боротьби з єретиками; діяла дуже жорстокими методами. Словник української мови в 11 томах