іронізувати

Тонко висмівати <�кпити, кепкувати>, посмішкувати|ся| <�підсмішкуватися> з кого, підштрикувати <�підкушувати> кого; літ. брати в лапки; п! ГЛУЗУВАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іронізувати — Кепкувати, викепковувати, вйкепкувати, повикепковувати, покепковувати, покепкувати, скепковувати, скепкувати, поскепковувати, глузувати, зіглузовувати, зіглузувати, позіглузувати, наглузовувати, наглузувати, понаглузовувати, поглузовувати, поглузувати... Словник чужослів Павло Штепа
  2. іронізувати — рос. иронизировать глузувати, тонко, ущипливе насміхатися, говорити з іронією. Eкономічна енциклопедія
  3. іронізувати — іронізува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. іронізувати — -ую, -уєш, недок. Ставитися до кого-, чого-небудь з іронією; висміювати когось, щось, насміхатися, кепкувати з когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. іронізувати — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. іронізувати — Іронізува́ти, -зу́ю, -зу́єш з кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. іронізувати — ІРОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Ставитися до кого-, чого-небудь з іронією; висміювати когось, щось, насміхатися, кепкувати з когось, чогось. Хоч ти іронізуєш над сим виразом.., але я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах