ґудз
І ҐУДЗЬ, вузол, вузлик; (на одязі) застібка, ґудзик; (на лобі) ҐУЛЯ; ґудзичок.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґудз — ґудз іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ґудз — ґудз вузол (на мотузку, шнурку, нитці)(м, ср, ст): Дитинко, ти знову понакручував ґудзів на шнурівках, буду тебе віднова вчити, як їх правильно зав'язувати (Авторка) ◊ полька з ґу́дзом → полька ◊ шука́ти ґу́дза шукати приводу для неприємностей, клопотів, сварки (Лучук) (м, ср, ст)||шукати зачіпки Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ґудз — див. ґудзь. Великий тлумачний словник сучасної мови