будь-що-будь

(незважаючи на будь-які труднощі, обов’язково, неодмінно) [хоч] кров з носа; хоч трісни; хоч з коліна вилупи, зневажл.; хоч з землі викопай; за всяку ціну; щоб там не було.

Але сьогоднікров з носа! він [Христич] повинен бути в Сколе й зустрітися з Бойцуном (Куртяк, Бескиди, 1983, с. 106): За останній місяць не видали Райкові в пору жалування, а грошіхоч кров з носатреба послати синові в гімназію (Васильченко, 1, 1959, с. 143); В тій хаті чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай (Коцюбинський, 1, 1961, с. 311); Не йме віри вражий пан. – Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь,каже (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 114); Вона [Регіна] викинула наперед себе руки, ніби за всяк ціну мала спитати Гайдамаку (Бойко, Маки червоні, 1983, с. 59); — Іван повинен вчитися щоб там не було (Колесник, Терен на шляху, 1975, с 20).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будь-що-будь — будь-що-бу́дь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. будь-що-будь — пр., будь-що, хай <�там> що, хоч би там що, конче, неодмінно, обов'язково, обр. кров з носа, за всяку ціну. Словник синонімів Караванського
  3. будь-що-будь — присл. Те саме, що будь-що II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. будь-що-будь — БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, присл. Те саме, що бу́дь-що. Будь-що-будь, а ти повік моя! (І. Франко); Ним володіла одна думка. Здійснити її він мусив будь-що-будь (О. Ільченко); Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. будь-що-будь — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм. Словник синонімів української мови
  6. будь-що-будь — Будь-що-бу́дь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. будь-що-будь — БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, присл. Те саме, що будь-що́². Будь-що-будь, а ти повік моя! (Фр., X, 1954, 67); Ним володіла одна думка. Здійснити її він мусив будь-що-будь (Ільч., Серце жде, 1939, 385). Словник української мови в 11 томах