1. Словник фразеологічних синонімів

досадувати

досада бере (взяла) [за серце] кого; (шкодуючи за втраченим) лікті [собі] кусати (гризти).

Миколу взяла досада, що мати хвалить Варку, а не ту дівчину, що недавно брала воду в березі (Нечуй-Левицький, 3, 1956, с. 39); [Хома:] Ага! Досада взяла за серце… (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 196); Катря йому [Павлові] законна дружина… Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Кучер, Трудна любов, 1960, с. 319).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досадувати — доса́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. досадувати — -ую, -уєш, недок. Почувати досаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досадувати — див. досаждати Словник чужослів Павло Штепа
  4. досадувати — див. журитися; сердитися Словник синонімів Вусика
  5. досадувати — ШКОДУВА́ТИ за чим, про (за) що, із спол. щ о (переживати через щось непоправне, втрачене, загублене), ЖАЛКУВА́ТИ, ЖА́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, УБОЛІВА́ТИ (ВБОЛІВА́ТИ), ДОСА́ДУВАТИ на що; КА́ЯТИСЯ в чому, РОЗКА́ЮВАТИСЯ в чому (у зробленому, вчиненому). — Док. Словник синонімів української мови
  6. досадувати — ДОСА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. Почувати досаду. Думав-думав Антосьо та й почав досадувати, що не вміє танцювать (Свидн., Люборацькі, 1955, 141); Костя всі ці дні нудився, бідкавсь, досадував і, власне, зовсім не малював (Коз., Сальвія, 1959, 37). Словник української мови в 11 томах