1. Словник фразеологічних синонімів

дратувати

(викликати знервованість) виводити з себе кого; виводити з рівноваги кого; виводити з терпцю кого; уривати терпець кому; дратувати нерви.

Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружини (Збанацький, Малиновий дзвін, 1958, с. 267): І Данила вивів з рівноваги Филип з своїми настирливими порадами (Хижняк, Данило Галицький, 1958, с. 166); Патер Гаудентій знов усміхнувся іронічно, немов почував вдоволеннє [вдоволення] із-за того, що так швидко вивів з терпцю старого пріора (Франко, 2, 1950, с. 173); – Ох, Оксанко, і намучилась же я з ним [дідусем], ох і намучилась… – Моя мама Оксана тільки посміхається, бо теж добре бачить, хто кому уриває терпець (Збанацький, Морська чайка, 1959, с. 116); Сон та вчорашній вечір не йшли йому з голови, дратували нерви (Коцюбинський, 1, 1955, с. 163).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дратувати — (навмисне злити) дражнити, розм. дрочити, підсил. нервувати, розм. (певними спогадами) роз'ятрювати, діал. денервувати, іритувати// грати на нервах, виходити з себе, виводити з терпцю. Словник синонімів Полюги
  2. дратувати — дратува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. дратувати — Злити, роздратовувати, роздражнювати, сердити, виводити з терпіння <�рівноваги>, нервувати, г. денервувати; (навмисне) дражнити, дрочити, грати на нерви, псувати кров, с. ДОПІКАТИ; (чуття) збуджувати, посилювати, загострювати. Словник синонімів Караванського
  4. дратувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Викликати почуття невдоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. 2》 Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь, викликати гнів у когось; дражнити, дрочити. || ким, чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дратувати — див. дражнити Словник синонімів Вусика
  6. дратувати — дражни́ти (дратува́ти) соба́к. 1. заст. Старцювати, жебракувати. Се (ті), що з порожніми сумками Жили голодні під тинами, Собак дражнили по дворах (І. Котляревський); (Відьма:) Я собак дражнила попід вікнами з старцями (Т. Фразеологічний словник української мови
  7. дратувати — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. дратувати — Дратува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дратувати — ДРАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Викликати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; роздратовувати, злити. Безустанне Маріорине скигління дратує його несказанно (Коцюб.. Словник української мови в 11 томах
  10. дратувати — Дратува́ти, -ту́ю, -єш гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88. Словник української мови Грінченка