ледарювати

(нічого не робити) байди (байдики) бити; баглаї били (годувати, гнути); гандри бити, діал.; бомки бити, заст.; ханьки м’яти; собак ганяти; дурня валяти (клеїти); гав (ґави) ловити; горобцям дулі давати; лежати лежнем; (сидіти без діла) сидні (посиденьки) справляти; сидіти склавши (згорнувши) руки; (постійно гуляти, уникати праці) походеньки [та посиденьки] справляти; і (й, ні, ані) за холодну воду [не братися (не взятися)]; і пальцем не торкатися (не приторкатися) до чого; [і (й)] з-під пазурчика (пазурця) собі не виколупнути; сім неділь (вихідних) на тиждень справляти (мати).

– Глянеш, скільки тих старшокласників – парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б’ють (Гончар, 6, 1979, с. 26); Та коли воно таке було, щоб ото прості люди та своїх дітей байдики бити привчали (Збанацький, Морська чайка, 1959, с. 172); От, баглаї б’є (Номис, № 10940); [Ольга:] Замість праці ти баглаї годував та завидував всім, всіх ганьбив і пестив дурну думку: чи не можна б до своїх рук прибрати все те, що другі гіркою працею здобувають (Кропивницький, 3, 1959, с. 197); – А тепер, коли який-небудь місяць-півтора зосталося до іспитів, – гріх було би баглаї гнути (Хоткевич, 1, 1966, с. 159); Руш, хлопці, до школи, борзо, не поволі! Уже доста гандри бити, прийшла пора, щоб ся вчити [вчитися] (Федькович, 1950, с. 51); – Погода добра, треба поспішити зі жнивами, а ви б’єте бомки на полі, аби день до вечора (Малицький, Вибране, 1966, с. 40); – Схаменись лишень, блазню! Треба діло робити, а не ханьки мняти [м’яти] (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 203); – Геть чисто нагнав з роботи? – Та кажу ж тобі, що від п’ятнадцятого можу вже собак ганяти (Вільде, Сестри Річинські, 1958, с. 496); – Іди до печей на завод. Там дурня не будеш клеїти (Рудь, Гомін до схід сонця, 1959, с. 74–75); – Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 16); – Будь-яка робота свою ціну має. Давати горобцям дулі – це одне, а носити колоди за ту ж саму ціну ніхто не буде (Циба, На зламі, 1984, с. 16); Час такий, що нікому лежнем лежати не годиться!.. (Панч, Гомоніла Україна, 1954, с. 260); Електрика за все нам одробляє, І ми, звичайно, сиднів не справляєм (Вирган, В розповні літа, 1959, с. 229); – Чи ми ж такі багаті, щоб мені згорнути руки та посиденьки справляти? (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 336); Посли від Венеції і Дубровнику… не сиділи склавши руки, а нагадували про себе щедрими дарунками султанові (Загребельний, Роксолана, 1983, с. 253); [Гнат:] Нудно тут сидіть, згорнувши руки (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 261); А Маша одмикувала од роботи зумисне й тільки посиденьки та походеньки справляла, навіть крадькома ходила на прогуляння на греблю до питля (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 25); Маша не помагала Ївзі ні в чому й не бралась ані за холодну воду (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 33); [Василина:] Чотири місяці, кажуть, лежить, і за холодну воду не візьметься (Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 10); – Я звикла до того, що Кабанець – ні за холодну воду (Збанацький, 1, 1974, с. 201); Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками.., адже ні Маріцца, ні він і пальцем не приторкнулися ні до чого (Коцюбинський, 1, 1955, с. 265); Маєш будень – роби, а в неділю й з-під пазурчика не виколупай, бо й то робота (Коцюбинський, 2, 1955, с. 15); – Там, у городі, розкіш їм, воля, страху немає… От воно і звикне без діла сидіти, по сім неділь на тиждень справляти! (Панас Мирний, 3, 1954, с. 72).