пригадатися

прийти на пам’ять (на думку, заст. на ум) кому; спасти на думку (на згадку, на пам’ять, заст. на ум); спливти (сплисти) в пам’яті (на пам’ять, в спогадах); (несподівано згадатися) виринути (майнути і т. ін.) у пам’яті.

– Хочеться що-небудь доброго зробити.., і покійний тато, царство їм небеснеє, приходять на пам’ять (Коцюбинський, 1, 1955, с. 440); «І чого б ото радіти», – подумає Марта. А він [Дмитро] і приходить на думку, точнісінько таким, як з Варивоном приходив (Стельмах, 2, 1982, с. 339); – Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як… (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 181); Феліксу спало на думку, як в одній кінокартині революціонери клеїли ночами відозви на стіні, і він, порадившись із Волею, вирішив спробувати й собі (Яновський, 2, 1954, с. 42); Чомусь спало на згадку Явдосі, що… бачила біля монопольки Якима (Донченко, 3, 1956, с. 7); Спадали на пам’ять [Микиті] усі ліки та знадіб’я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров’ям] люди (Яновська, 1, 1959, с. 312); Чогось мені спала на ум та гадюка, що я бачив в березі (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 97); В пам’яті знову сплили Гандзючисі докірливі Василеві слова (Косинка, Новели, 1962, с. 159); Ось і зараз спливло все в пам’яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (Цюпа, Краяни, 1971, с. 40); В його пам’яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Тютюнник, Вир, 1964, с. 161); Майнули в пам’яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (Гончар, 2, 1959, с. 415).