у стані схвильованості

(з сл. бути, сидіти, стояти, почувати себе і т. ін.) як (мов) на голках (голочках, кілочках, комочках, шпильках, шпичках і т. ін.); як (мов, ніби, наче і т. ін.) на вогні (жару, жаринах, жарині, вугіллі і т. ін.); як (мов) на терню; (весь час бути в напруженні) як (мов) на ножах.

Сидить мов на голках і раз у раз криво посміхається до Івана Федоровича, затуляючи губи хусточкою (Гончар, 4, 1978, с. 448); Мама сиділа, як на голочках, коло Олександри Петрівни і на кожне питання її відказувала або ні, або так, а при кожнім розказі сплескувала руками і веселим сміхом або здивованим викриком наділяла Олександри Петрівну (Панас Мирний, 4, 1970, с. 447); Устя сиділа як на кілочках: чужа й непотрібна (Коцюбинський, 2,1955, с. 251); Коцюбинський почував себе як на комочках (Смілянський, Сад, 1952, с. 198); Вже ж щоб то Василь та не почув би Марусиного голосу? Не знаю! Стоїть як на шпичках і дожида (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 48); Таранюк мов на шпильках сидів (Д. Бедзик, Дніпро горить, 1951, с. 214); – Я страшенно чогось боявся. Ніби я сидів на вогні (Яновський, 2, 1958, с. 154); Сидить, як на жару (Номис, № 3190); Він і снідає похапцем.., і за столом сидить, мов на жаринах – крутиться, вертиться (Рябокляч, Жайворонки, 1957, с. 3); Дмитро сидить як на углях (Панас Мирний, 4, 1970, с. 165); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів мов на терню і не знав, де подітися з заклопотання (Франко, 3, 1950, с. 319); – Почин хороший, – каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 60); Галя мов на ножах стояла (Панас Мирний, 4, 1955, с. 143).