цілий день

(весь світловий день) з (од, від) ранку до вечора (смерку, смеркання, ночі); з (від) рання (рана) до вечора (смерку, смеркання, ночі); від (од) зорі до зорі.

Я з ранку до вечора робила чорно. За хвостами світу не бачила (Журахович, Нам тоді було по двадцять, 1967, с. 64); Вони не покладали рук од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 37); Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (Цюпа, Краяни, 1971, с. 67); Під вогнем бійці на переправі, і на тій – на правій – стороні теж вогонь від ранку до смеркання (Гончаренко, Вибране, 1959, с. 213); Робить Павло з ранку до ночі, без одпочинку (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 178); Ти [Парасинка] знаєш, що я [Докія] від рання до вечора працюю для тебе й що я все лише хотіла твого добра (Кобилянська, 2, 1962, с. 15); Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (Стельмах, 7, 1984, с. 190); Від рання до ночі в роботі, У вітер і в спеку стою… Тому я тепер і в почоті, Що я в барабан подаю! (С. Олійник. 1, 1968, с. 175); Живу від рана до вечора, бо вечора діждатися треба, а ніч пересплю, бо за нею наступає ранок (Кобилянська, 1, 1962, с. 173); Від зорі до зорі Ходить баба по дворі. Ходить баба білорука. Цілий день годує внука (Іванович, На городі бузина… 1963, с. 35).