бахнути

Значення в інших словниках

1. бахнути — ба́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. бахнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 неперех. і перех. Однокр. до бахкати і бахати. 2》 перех. Не подумавши, сказати щось недоречне, не до ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бахнути — БА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до ба́хкати і ба́хати. Затички бахнули: шампанське полилось в чарки рікою (І. Нечуй-Левицький); Матрос вихопився і вмить опинився біля вихідних дверей. Словник української мови у 20 томах
4. бахнути — Ну, -неш, док. Випити. Бахнули з сусідкою пляшечку вина (Ю. Покальчук). Словник сучасного українського сленгу
5. бахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
6. бахнути — БА́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. і перех. Однокр. до ба́хкати і ба́хати. Затички бахнули: шампанське полилось в чарки рікою (Н.-Лев., III, 1956, 143); Панас приклав рушницю мало не до обличчя і бахнув (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
7. бахнути — Бахнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133. Словник української мови Грінченка