1. Словник синонімів Полюги

безугавний

(який не припиняється) нестримний, невгамовний, невгаваючий, невгомонний, неугавний, (про оплески) нестихаючий.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безугавний — безуга́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безугавний — Неугавний, невгавущий; (неспинний) БЕЗНАСТАННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безугавний — -а, -е. Який не вгаває, не перестає, не змовкає; безперервний, невпинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безугавний — БЕЗУГА́ВНИЙ, а, е. Який не знає угаву, не перестає, не змовкає; безперервний, невпинний. Земля горіла, двигтіла від безугавних вибухів (Яків Баш); З його [Петруся] приходом принишкла хата завжди виповнялася безугавним щебетом (І. Словник української мови у 20 томах
  5. безугавний — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм. Словник синонімів української мови
  6. безугавний — Безуга́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безугавний — БЕЗУГА́ВНИЙ, а, е. Який не вгаває, не перестав, не змовкає; безперервний, невпинний. З його [Петруся] приходом принишкла хата завжди виповнялася безугавним щебетом (Вол., Самоцвіти, 1952, 41); Земля горіла, двигтіла від безугавних вибухів (Баш, На землі.., 1957, 34). Словник української мови в 11 томах
  8. безугавний — Безугавний, -а, -е Безостановочный, неугомонный. Словник української мови Грінченка