втішний

(який відчуває втіху) радісний, утішний, утішливий, відрадний, (з радісними вістками) благовісний, (коли радість виявляється ззовні) світлий, просвітлілий, сяйливий.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втішний — вті́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. втішний — Втішливий; (- книжку) веселий, кумедний, забавний. Словник синонімів Караванського
  3. втішний — ВТІ́ШНИЙ див. уті́шний. Словник української мови у 20 томах
  4. втішний — ПРИЄ́МНИЙ (який викликає задоволення, втіху, насолоду своїми якостями, властивостями, створює гарний настрій тощо), ХОРО́ШИЙ, МИ́ЛИЙ, ПРИ́ЯЗНИЙ, СЛА́ВНИЙ, ВІДРА́ДНИЙ, УТІШЛИВИЙ (ВТІШЛИВИЙ), УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ), УГО́ДНИЙ (ВГО́ДНИЙ) заст., БЛА́ГОСНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. втішний — Вті́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)