горбок
(невисоке підвищення) пагорбок, горбик, могилка, діал. копець.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбок — горбо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горбок — [горбок] -бка, м. (на) гоурбку, мн. -бки, гоурбк'іў Орфоепічний словник української мови
- горбок — -бка, ч. Зменш. до горб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- горбок — ГОРБО́К, бка́, ч. Зменш. до горб 1. Візок наскочив на горбок і перекинувся (І. Нечуй-Левицький); Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку (Н. Кобринська); Чорний задимлений комин стирчав на горбку замiсть гуральнi (М. Словник української мови у 20 томах
- горбок — див. горб Словник синонімів Вусика
- горбок — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є. Словник синонімів української мови
- горбок — ГОРБО́К, бка́, ч. Зменш. до горб 1. Доріжка вела коло самого цвинтаря, що стояв на горбку (Кобр., Вибр., 1954, 154); Укриття було зручне, горбок досить високий (Перв., Атака.., 1946, 168). Словник української мови в 11 томах
- горбок — Горбок, -бка м. ум. отъ горб. Словник української мови Грінченка