1. Словник синонімів Полюги

заколотник

(учасник заколоту) бунтар, бунтівник, розм. путчист.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколотник — заколо́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заколотник — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  3. заколотник — -а, ч. 1》 Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник. 2》 розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заколотник — I. БАЛАМУ́Т розм. (той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на заворушення, виступи і т. ін.), БАЛАМУ́ТА розм. рідше, КАЛАМУ́ТНИК розм. рідше, ЗАКОЛО́ТНИК розм. рідше, КОЛО́ТНИК діал. А воєвода вже кричить: — Це ж баламут! Чому він вчить!... Словник синонімів української мови
  5. заколотник — ЗАКОЛО́ТНИК, а, ч. 1. Учасник заколоту (у 1 знач.); бунтівник. Понад сто п’ятдесят заколотників було розстріляно, і лише вожак їхній.. встиг випорснути — цього разу його не впіймали (Гончар, II, 1959, 252). 2. розм. Той, хто порушує спокій людей, сіє між ними ворожнечу, чвари; баламут, підбурювач. Словник української мови в 11 томах