наполягати

Значення в інших словниках

1. наполягати — наполяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наполягати — Напосідати, напосідатися, домагатися, вимагати; (на чому) твердо стояти, не відступатися від чого, напирати на що, (на що) натискати; ЖМ. налягати; п! ОБСТАВАТИ. Словник синонімів Караванського
3. наполягати — див. вимагати Словник синонімів Вусика
4. наполягати — -аю, -аєш, недок., наполягти, -яжу, -яжеш, док. 1》 Наполегливо вимагати, домагатися від кого-небудь виконання чогось. 2》 розм. Насуваючись, натискати, давити на що-небудь. || Оволодівати ким-, чим-небудь, охоплювати когось, щось (про почуття, настрій і... Великий тлумачний словник сучасної мови
5. наполягати — НАПОЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1. Наполегливо вимагати, домагатися від кого-небудь виконання чогось. – Не знаю я, що говорити. – А ти скажи, не викручуйся, – наполягав Черняк (О. Словник української мови у 20 томах
6. наполягати — ВИМАГА́ТИ чого, з інфін. і зі спол. щоб (ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось), ДОМАГА́ТИСЯ, ДИКТУВА́ТИ кому, що, ПИТА́ТИ що, чого рідше, НАМАГА́ТИСЯ розм. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, спита́ти. Марко. Словник синонімів української мови
7. наполягати — Наполяга́ти, -га́ю, -га́єш; наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш, -ля́жуть; -полі́г, -полягла́, -полягли́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. наполягати — НАПОЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПОЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док. 1. Наполегливо вимагати, добиватися від кого-небудь виконання чогось. — Скажи зразу, — наполягав Цимбал, та Сергій усміхаючись мовчав (Багмут, Служу Рад. Словник української мови в 11 томах