недоріка

(ні на що не здатний) зневажл.: нікчема, непотріб, убозтво, убожество, мізерія, пігмей, розм. нуль, пішак, дрібнота, (нічим особливий) посередність, (про соціально пропащих людей) шантрапа, шушваль.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

недоріка — недорі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
недоріка — (з дефектом мови) недомова, заїка, як ім. НЕДОРІКУВАТИЙ; (хто шепелявить) як ім. шепелявий, (хто гугнявить) як ім. гугнявий. Словник синонімів Караванського
недоріка — -и, ч. і ж. 1》 Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. || перен. Той, хто не вміє чітко, ясно висловлювати свої думки. 2》 перен., розм. Ні на що не здатна людина; нікчема. || Уживається як презирлива, зневажлива назва кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
недоріка — НЕДОРІ́КА, и, ч. і ж. 1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати (Т. Словник української мови у 20 томах
недоріка — НЕДОРІ́КУВАТИЙ (який має певний дефект мови; у знач. ім. — той, хто має певний дефект мови), НЕДОМО́ВНИЙ рідко; НЕДОРІ́КА (той, хто має певний дефект мови). — Сам здаюся собі недорікуватим, не можу бути веселим і дотепним (О. Словник синонімів української мови
недоріка — Недорі́ка, -ки, -ці; -рі́ки, -рі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
недоріка — НЕДОРІ́КА, и, ч. і ж. 1. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
недоріка — Недоріка, -ки об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215. Словник української мови Грінченка