несподіваний

(який відбувається несподівано) раптовий, (більшою мірою) наглий, нагальний; нежданий, негаданий, непередбачуваний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несподіваний — несподі́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. несподіваний — Непередбачений, нежданий, негаданий, неочікуваний, д. несподіяний; (- смерть) раптовий, наглий; (- зустріч) випадковий. Словник синонімів Караванського
  3. несподіваний — -а, -е. Якого не чекали; якого не можна було передбачити; непередбачений. || у знач. ім. несподіване, -ного, с. Те, чого не чекали, не передбачали. || Який швидко, раптово з'явився, настав і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. несподіваний — НЕСПОДІ́ВАНИЙ, а, е. Якого не чекали: якого не можна було передбачити; непередбачений. Повертаючись з поля додому, гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя (Панас Мирний); Зоня і Юзя здригнулись від сього несподіваного співу... Словник української мови у 20 томах
  5. несподіваний — ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. несподіваний — Несподі́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. несподіваний — НЕСПОДІ́ВАНИЙ, а, е. Якого не чекали: якого не можна було передбачити; непередбачений. Повертаючись з поля додому, гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя (Мирний, IV, 1955, 229); Зоня і Юзя здригнулись від сього несподіваного співу... Словник української мови в 11 томах
  8. несподіваний — Несподіваний, -а, -е Неожиданный; нечаянный. Несподіване лихо. Ном. № 2059. Словник української мови Грінченка