огорожа

Значення в інших словниках

1. огорожа — огоро́жа іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. огорожа — Тин, горожа, (з дощок) паркан, діловання, (плетена) пліт, (жива) живопліт, (з ворин) вориння, (з дощинок) штахети, (з лози) ліса, (кам 'яна) стіна, мур, (з гострих колів) частокіл; (що ділить) перегорожа. Словник синонімів Караванського
3. огорожа — I ворячиння, горожа, живопліт, загорода, загорожа, загорожка, огорода, огорожка, ограда (біля церкви), оградка (на кладовищі) Фразеологічні синоніми: дерев'яна огорожа; жива огорожа; кам'яна огорожа; сітчаста огорожа II див. перешкода Словник синонімів Вусика
4. огорожа — -і, рідко огорода, -и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Запобіжна огорожа — огорожа робочих місць на висоті та проходів до них, яка запобігає падінню людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. огорожа — ОГОРО́ЖА, і, ОГОРО́ДА, и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (І. Нечуй-Левицький); Він [будинок] був гарний. Словник української мови у 20 томах
6. огорожа — ОГОРО́ЖА (те, що відгороджує, оточує що-небудь), ЗАГОРО́ДА, ЗАГОРО́ЖА, ОГОРО́ДА рідше, ОГРА́ДА рідше, ГОРО́ЖА рідше, ХИСТ діал.; МУР, СТІНА́ (перев. з цегли); ВІР'Я́ (ВОР'Я) рідше (з жердин). Словник синонімів української мови
7. огорожа — Огоро́жа, -жі, -жі, -жею; -ро́жі, огоро́ж, -жа́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. огорожа — ОГОРО́ЖА, рідко ОГОРО́ДА, и, ж. Паркан, стіна, тин і т. ін., які оточують що-небудь. Брама однією половиною теліпалась на стовпі, друга половина лежала на землі: огорожа розвалилася (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. огорожа — Огоро́жа, -жі ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська. Левиц. І. 22. Словник української мови Грінченка