орач

Значення в інших словниках

1. Орач — Ора́ч прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. орач — Плугатар, ур. ратай, оратай; П. хлібороб, рільник, гречкосій. Словник синонімів Караванського
3. орач — див. селянин Словник синонімів Вусика
4. орач — -а, ч. Той, хто оре землю. Скіфи-орачі. || рідко. Той, хто обробляє землю; хлібороб. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. орач — ОРА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто оре землю. У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її непрохану ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Л. Глібов); За плугом, згорблений теж і спотілий, орач поступає, Тисне чепіги грудьми, істиком скибу труча (І. Словник української мови у 20 томах
6. орач — ОРА́Ч (той, хто оре землю), ПЛУГА́ТА́Р, ПЛУГА́Р рідше, ПЛУГА́Ч діал., ПЛУ́ЖНИК діал., РА́ТА́Й заст., ОРА́ТАЙ заст. Надійшла пора орати, Орачів зве сонце з хати (М. Стельмах); Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає (Т. Словник синонімів української мови
7. орач — Ора́ч, -ча́, -че́ві, ора́чу! -чі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. орач — ОРА́Ч, а́, ч. Той, хто оре землю. У полі Орачі на ярину орали, І Муха там була, І хоч її непрохану ганяли, Одначе крадькома і їла, і пила (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. орач — Ора́ч, -ча м. 1) Пахарь. Взали би-сьмо багача, то не буде орача. Чуб. V. 977. 2) Птица. Луговой жаворонокъ Alanda arvensis. Вх. Пч. II. 8. Словник української мови Грінченка